Стрітення Господнє: Зустріч людства з Богом

Стрітення – це більше, ніж історична подія. Це зустріч, що не має меж часу і простору, бо Бог продовжує приходити до світу, а світ – приймати Його або ж залишатися у своєму нерозумінні. Сьогодні ми згадуємо той момент, коли немовля Христос був принесений до храму. Це не був випадковий епізод, а здійснення старозавітного Закону, що вимагав посвяти первістків Господу. Однак для нас це не лише виконання закону, а й знак приходу нового часу, коли Бог стає близьким кожній людині.

Старець Симеон – людина, що все своє життя провела в очікуванні зустрічі. Він був праведним і терплячим, він не шукав знамен, а сподівався на обіцянку Божу. Він отримав одкровення, що не помре, доки не побачить Христа, і тепер, тримаючи Немовля на руках, він вимовляє слова, які стали молитвою усіх поколінь християн: ”Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром…” Це не просто слова старця, що дожив до здійснення обітниці. Це слова кожної людини, що пізнала Бога і знайшла у Ньому істинний мир.

В Єрусалимському храмі була також пророчиця Анна, жінка, яка своє життя присвятила служінню Господу. Її зустріч із Христом була сповнена радості і благовістя. Анна не мовчала про те, що побачила. Її серце загорілося проповіддю – так само і ми покликані не просто побачити Христа, але розповісти про Нього світу.

Сьогоднішнє свято – це не лише історична згадка, а й наша особиста зустріч. Ми теж стоїмо перед вибором: зустріти Бога або залишитися в очікуванні, яке не має завершення. Ми бачимо, що ця зустріч відбувається тоді, коли серце готове її прийняти, коли ми відкриваємо свої очі, коли перестаємо вимагати доказів і просто дозволяємо Христу прийти до нас.

У Фінляндії цей день має ще один вимір – це свято православної молоді. Бо саме молодість – це час вибору, пошуку, відкриттів. Христос приходить і до молодих сердець, запрошуючи їх до цієї зустрічі. Важливо пам’ятати, що зустріч з Богом – це не одноразова подія, це шлях, яким ми рухаємося все життя. Як Симеон, ми очікуємо, але водночас маємо бути готовими впізнати Бога у тих, кого зустрічаємо на своєму життєвому шляху.

Ця зустріч не завершується навіть у храмі, бо Христос не залишається лише у стінах святині. Він іде з нами у світ, у наше життя, у наші рішення, у наші випробування. І тепер питання до нас: чи впізнаємо ми Його? Чи готові взяти на себе радість і відповідальність цієї зустрічі? Чи відгукнемося, як Симеон і Анна, свідченням про те, що Христос прийшов у світ?

Благословенного свята усім, хто шукає Бога і готується до зустрічі з Ним!

Текст написано україномовним священником Сергієм Даніловим, який звершує Богослужіння українською та фінською мовами в Церкві Святого Пророка Іллі у місті Гельсінкі