Päivän sana 
Päivän pyhät 
Дорогі у Христі сестри та брати!
Ми зібралися сьогодні, як представники наших фінських церков, щоб протистояти злу загарбницької війни Росії та нелюдським стражданням, які вона завдала на європейській землі. Ми молилися за мир, тому що, як служителі церкви, не можемо відповідати на переслідування та ненависть ненавистю. Особливого резонансу цього Великодня набувають слова церковного співу про перемогу над смертю та воскресіння, які ми щойно співали. Великдень – це радість, але цієї весни ми будемо більше плакати, тому що більшість наших захисних механізмів зруйновано.
Немає потреби перераховувати всі сатанинські злочини проти людства, які вчинили російські військові в тому числі в Бучі, Ірпені, Маріуполі та інших містах. Ми читаємо і чуємо про них щодня. Я думаю, що людина, яка вчиняє ці звірства, відмовляється визнати Бога своїм творцем і тим самим втрачає правильний напрямок у своєму житті, і водночас розриває всі свої стосунки з собою та іншими людьми. Даремно такій людині намагатися прикрити свої вчинки від очей Бога ґрунтом землі чи сміттям. Бог знає імена мучеників України.
Відвернення погляду від істини закінчується рано чи пізно тупиком. Зрештою, правда завжди буде відкрита. Дух Божий діє там, де шанується істина. І тут я хочу сказати, що патріарх Кiрiл, як глава його церкви, не представляє істини. Його позиція щодо війни просто хибна і суперечить вченню церкви. Не можна благословляти війну проти свого брата! Православна віра не підпорядкована етнічній ідентичності та національним прагненням.
Перед християнами стоїть величезне завдання, важке – а саме не пристосовуватися до комфорту світу, випробовувати правила примирення, роспізнавати і визнавати зло. Нас неодноразово й назавжди закликано боротися зі злом, навіть якщо ця битва часом здається непереможною. Християнин повинен бути готовим страждати за цю священну місію. Якщо це не так, він перестане бути слугою церкви.
Я не хотів починати свою сьогоднішню промову з поганого. Ми ніколи не повинні починати з поганого, бо тоді ми будемо дивитися на нього сліпо, і воно захопить нас. Зло як шрам на обличчі світу. Навіть шрами не можуть приховати красу обличчя. Я все ж таки вірю, що в принципі світ добрий і прекрасний. Але одне ставлення не допомагає побачити цю первісну доброту творіння. Для цього потрібна віра. А віра — це життєва установка, де ми ростемо лише мить за миттю, маленькими кроками, через кризи та випробування. У Посланні до євреїв говориться про самого Христа, що « І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був» (Євреїв 5:8). Коли здається, що все втрачено, будинки зруйновані, земля спустошена і зруйнована кратерами, іменно тоді Бог дуже близько.
Aрхієпископ Лев
