Ієрей Пер (ліворуч) і диякон Сергій (праворуч) виносять Святе Причастя. Фото: Marie-Louise Litonius

31.7.2024

Матфея 17:14-23

Одного разу підійшов до Ісуса чоловік і, ставши перед Ним на коліна, сказав: «Господи! Помилуй мого сина; він у час повного місяця біснується й тяжко страждає, бо часто кидається в вогонь, і часто в воду; і я привів його до учнів Твоїх, але вони не змогли зцілити його».

Ісус же сказав у відповідь: «О покоління невірне й розбещене! Доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його до Мене сюди». І заборонив йому Ісус, і вийшов із нього біс; і одужав отрок від того часу.

Тоді учні, приступивши до Ісуса на самоті, сказали: «Чому ми не змогли вигнати його?» Ісус же сказав їм: «Через невір’я ваше. Амінь кажу вам: якщо ви матимете віру як гірчичне зерно і скажете горі цій: перейди звідси туди — і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас. Цей же рід не інакше виходить, як тільки від молитви й посту».

Коли ж перебували вони в Галілеї, сказав їм Ісус: «Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, й на третій день воскресне».


В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні Церква вшановує пам’ять святих апостолів Прохора, Никанора, Тимона і Пармена. Вони були учнями дванадцяти апостолів і належать до сонму святих і шанованих 70-ти апостолів.
Згідно з синаксарем, ці чотири апостоли були обрані дияконами разом зі святим Стефаном, первомучеником. Я не буду детально розповідати про їхнє життя і подвиги, але вважаю, що життя святого Прохора особливо варто згадати у світлі сьогоднішнього Євангелія. Після першого служіння в Єрусалимі святий Прохор супроводжував святого Іоанна Богослова. Згідно з синаксарем, святий Іоан надиктовував святому Прохору своє Євангеліє, свої послання і свої об’явлення. Разом зі святим Іоанном він переніс багато випробувань і страждань за Христа.
Коли святий євангеліст Іоанн відійшов у вічність, Прохор став єпископом Никомедії. Він навчав християн, як вирватися з рабства похоті до свободи у Христі. Терпеливо і з ніжністю він навчав їх, як не підкоряти вище нижчому, душу плоті. Наголошував на управлінні тілом через душу, очищену покаянням.
Отже, яке це має відношення до сьогоднішнього Євангелія? Я думаю, що те, що Христос говорить в Євангелії: “Цей рід не виходить інакше, як молитвою і постом”, – ось чому вчення Прохора все ще дуже важливе і сьогодні.
Молитва і піст – це інструменти, дані нам для розвитку нашої душі. Пам’ятаймо, що вже за кілька днів у нас розпочинається новий тренувальний сезон.
Як учасники Олімпійських ігор зосереджуються на майбутніх змаганнях і дотримуються суворої дієти протягом усієї спортивної кар’єри, так і ми, принаймні протягом наступних двох тижнів, повинні практикувати інтенсивну молитву і піст, готуючи себе до святкування Успіння Божої Матері, що відбудеться п’ятнадцятого серпня.
Але, постячись, не забуваймо, що піст не зробить нас праведними перед Богом! Це все ще залишається даром Христа для всіх, хто вірить, що Він є Син Божий! Але кожна спокуса, яку нам вдається відбити, і кожна молитва, яку ми промовляємо, може допомогти нам відвернутися від зла і наблизити нас до того, щоб стати такими, якими нас задумав Бог, Його образом і подобою. А кожен крок до Бога наближає нас і до наших побратимів-християн, особливо коли ми разом беремо участь у Святому Причасті, де ми фізично зустрічаємося з самим Христом!

Амінь !


Проповідь була прочитана в церкві пророка Іллі під час Літургії 28 липня 2024 року ієреєм Пером Сілєном (Pär Silén) та перекладена українською мовою дияконом Сергієм Даніловим.