Україномовні богослужіння продовжуються, і курс нашої церкви залишається незмінним

Yle 6 листопада повідомило про вибори до церковної ради Гельсінської православної парафії та про окремих кандидатів і україномовні богослужіння під заголовком: «Темні зв’язки з Росією та критики України на виборах у Фінській православній церкві».

Гельсінська православна парафія не коментує висловлювання чи презентації окремих кандидатів.

«Курс нашої парафії та церкви чіткий: ми підтримуємо народ України, який страждає від війни, молимося за мир і засуджуємо агресивну війну Росії. Якщо позиція чи курс окремого кандидата відрізняється від цього, то це лише його особиста думка. Як зазначив архієпископ Елія в новині, демократична виборча система нашої церкви гарантує, що двоє парафіян можуть висунути кандидата на вибори до церковної ради. Наразі маємо 37 кандидатів, з яких 21 буде обрано до ради. Члени нашої парафії, які досягли 16 років, можуть голосувати за бажаних кандидатів», — нагадує настоятель Гельсінської православної парафії Маркку Салмінен.

У Гельсінській православній парафії в церкві пророка Іллі регулярно кожної другої неділі проводиться літургія українською та фінською мовами.
«Українці у Фінляндії представляють народ, який став жертвою жорстокої агресивної війни. У цій ситуації щонайменше справедливо надати їм можливість молитися українською мовою, а також, за можливості, отримати душпастирську підтримку рідною мовою.»

«У парафії є бажання збільшити кількість богослужінь українською мовою, а не зменшити. Ми розуміємо занепокоєння та страх українськомовної громади, що може статися навпаки», — наголошує отець Маркку Салмінен.

Отець Хейккі Гуттунен (ліворуч) і настоятель парафії Маркку Салмінен (праворуч) під час україномовної літургії в церкві пророка Іллі в жовтні 2024 року.

Отець Маркку Салмінен зустрівся з представником української громади в серпні та обговорив потреби громади, а також продовження україномовних богослужінь.

У новині Yle повідомлялося, що в церкві Святої Трійці молилися за Фінляндію, Україну та Росію. Настоятель парафії Маркку Салмінен не мав інформації, що таке відбулося.

«У нас визначено, що ми молимося за фінську владу, за Україну, яка страждає від війни, а також за всіх, хто страждає від війни. Якщо молилися окремо за Росію, то це суперечить нашим інструкціям. Звісно, наш Господь Ісус Христос закликав нас молитися за всіх, навіть за ворогів, і вдома в молитвах ми повинні молитися за всіх. Але в церкві молитва може бути сприйнята як позиція або підтримка. Хоча ми можемо молитися за людей, які живуть у Росії, щоб Господь відкрив їхні серця для усвідомлення наслідків війни, ми не можемо молитися за російську владу.»

Священик Гельсінської православної парафії, відповідальний за роботу з російськомовними парафіянами, Хейккі Гуттунен (Heikki Huttunen) останніми роками все більше проводить богослужіння саме українською мовою, а також вивчає українську. У своїй роботі він майже не стикався з конфліктами, пов’язаними з мовами.

«Різні мови в церкві та серед парафіян — це багатство, а не проблема. Основою для вибору мови богослужіння є пастирська потреба, а не політична позиція. Те саме стосується і молитов. У багатьох парафіян є літні або вразливі родичі за закритим кордоном. У багатьох знайомі та родичі перебувають серед тих, кого відправили на фронт. Імена цих людей постійно з’являються в проханнях про молитовне заступництво, так само як і імена близьких, які перебувають на фронті в Україні або під обстрілами, імена загиблих у боях та жертв серед мирного населення. Ми живемо в драматичні та скорботні часи», — описує отець Хейккі Гуттунен і продовжує:

«Обговорення зв’язків з Росією слід відокремити від окремих членів нашої парафії та російського походження людей, які проживають у Фінляндії. Більшість росіян виступають проти війни та підтримують українців. Російськомовні парафіяни нашої парафії — дуже різнорідна група, серед них є люди з різних країн і з різним походженням. Наша парафія має російське коріння, і більшість перших її членів два століття тому були російськомовними. Але це не впливає на нашу позицію щодо війни, яку веде Росія.»

Священник Гельсінської православної парафії, відповідальний за роботу з російськомовними парафіянами, отець Хейккі Гуттунен останніми роками все частіше проводить богослужіння саме українською мовою та також вивчає українську. У своїй пастирській діяльності він майже не стикався з мовними конфліктами.

«Різні мови в церкві та серед парафіян — це багатство, а не проблема. Основою для вибору мови богослужіння є пастирська потреба, а не політична позиція. Те саме стосується і молитов. У багатьох парафіян є літні або в іншому складному становищі родичі за закритим кордоном. У багатьох знайомі та родичі серед тих, кого відправили на фронт. Імена цих людей постійно згадуються в молитовних проханнях, так само як і імена близьких, які перебувають на фронті в Україні або стали жертвами бомбардувань, імена загиблих у боях та героїв, що загинули в тилу. Ми живемо в драматичні та скорботні часи», — описує отець Хейккі Гуттунен і продовжує:

«Обговорення зв’язків з Росією слід відокремлювати від особистих історій окремих членів нашої парафії та російського походження мешканців Фінляндії. Більшість росіян виступають проти війни та підтримують українців. Російськомовні парафіяни нашої парафії — дуже різноманітна група, серед них є люди з різних країн і з різним минулим. Наша парафія має російське коріння, і більшість перших її членів два століття тому були російськомовними. Проте це не впливає на нашу позицію щодо війни, яку веде Росія».
За словами отця Хейккі Гуттунена, парафіяни різних національностей і мов у нашій парафії добре ладнають між собою.

«У нас не було протистояння. У нашій парафії є десятки різних мов і національностей. У нашій церкві богослужіння регулярно проводяться багатьма мовами. Це також є силою нашої парафії та церкви — у Христі ми всі єдині. Через війну щодо українців слід проявляти пастирську чутливість і надавати їм безпечний простір, де вони можуть ділитися болючими темами та травмами, пов’язаними з війною. Ми це розуміємо і повністю підтримуємо їх».

У парафії та Фінляндській православній церкві прагнуть забезпечити регулярні візити українськомовних священників до Фінляндії, які можуть відповідати на душпастирські потреби українців. Співпраця з митрополитом автокефальної Православної Церкви України Епіфанієм стає дедалі тіснішою.

До Фінляндії щойно прибув канадсько-український священник отець Тарас Удод. У неділю, 9 листопада, у День батька, отець Тарас проведе літургію українською мовою в церкві пророка Іллі. Під час свого візиту він також проведе панахиду в Успенському соборі в пам’ять про жертв Голодомору в Україні — голоду, що забрав мільйони життів — у суботу, 22 листопада.

Офіційною адміністративною мовою Гельсінської православної парафії є фінська, і переважна більшість її членів є носіями фінської мови. Фінська також є основною мовою богослужінь. Найбільшу мовну меншину серед членів парафії становлять російськомовні — близько 15% з майже 22 000 членів. Церква Святої Трійці в Гельсінкі є центром роботи з російськомовними парафіянами. Останніми роками до богослужінь додано молитви також сербською та українською мовами. У парафії прагнуть враховувати всі мовні меншини та регулярно проводити богослужіння різними мовами. У Домашній церкві, яка є центром багатокультурної роботи парафії, богослужіння проводяться по черзі шведською, англійською, грецькою, румунською та арабською мовами. Протягом церковного року також окремо проводяться служби колтасаамською, естонською та німецькою мовами. Кількість україномовних членів парафії зросла останніми роками через війну в Україні. З лютого 2024 року в церкві пророка Іллі регулярно проводяться богослужіння українською мовою. До цього богослужіння українською проводилися, зокрема, в Домашній церкві.