Настає ранок суботи. Христос покоїться у гробі, весь світ занурюється в тишу. Здається, ніби все творіння затримало подих. Але ця тиша сповнена таємничого змісту:

«Ти, Христе, тілом у гробі перебував, душею ж – у пеклі як Бог, у раю – з розбійником, а на престолі – з Отцем і Духом, все наповнюючи, неосяжний».

Таїнство Великої Суботи

У ранній Церкві Велика Субота була головним днем хрещення.

Під час вечірнього богослужіння читаються уривки зі Старого Завіту (паримії), які провіщають Воскресіння Христове. У давнину в цей час єпископ звершував хрещення оглашенних у спеціальній каплиці. Новохрещені, одягнені у білі хрестильні одежі, урочисто входили в храм, що символізувало їхнє нове життя у Христі.

Перехід від смерті до життя

Під час вечірньої змінюється літургійний колір: темні покаянні відтінки Страсного тижня поступаються білим ризам Воскресіння.

Божественна літургія звершується перед Плащаницею у центрі храму, і в ній вперше читається Євангеліє про Воскресіння.

Світло Пасхи

Після цього віряни знову збираються у храмі на опівнічну службу та хресний хід.

Процесія зупиняється перед зачиненими дверима храму, що у цей момент символізують запечатаний гріб Христа.

А коли двері відкриваються – віряни входять у яскраво освітлений храм, що є образом порожнього гробу та перемоги життя над смертю.

Темрява відступає, настала весна Воскресіння! Розпочинається урочиста Пасхальна служба.

Христос Воскрес!