
Настає ранок суботи. Христос покоїться у гробі, весь світ занурюється в тишу. Здається, ніби все творіння затримало подих. Але ця тиша сповнена таємничого змісту:
«Ти, Христе, тілом у гробі перебував, душею ж – у пеклі як Бог, у раю – з розбійником, а на престолі – з Отцем і Духом, все наповнюючи, неосяжний».
Таїнство Великої Суботи
У ранній Церкві Велика Субота була головним днем хрещення.
Під час вечірнього богослужіння читаються уривки зі Старого Завіту (паримії), які провіщають Воскресіння Христове. У давнину в цей час єпископ звершував хрещення оглашенних у спеціальній каплиці. Новохрещені, одягнені у білі хрестильні одежі, урочисто входили в храм, що символізувало їхнє нове життя у Христі.
Перехід від смерті до життя
Під час вечірньої змінюється літургійний колір: темні покаянні відтінки Страсного тижня поступаються білим ризам Воскресіння.
Божественна літургія звершується перед Плащаницею у центрі храму, і в ній вперше читається Євангеліє про Воскресіння.
Світло Пасхи
Після цього віряни знову збираються у храмі на опівнічну службу та хресний хід.
Процесія зупиняється перед зачиненими дверима храму, що у цей момент символізують запечатаний гріб Христа.
А коли двері відкриваються – віряни входять у яскраво освітлений храм, що є образом порожнього гробу та перемоги життя над смертю.
Темрява відступає, настала весна Воскресіння! Розпочинається урочиста Пасхальна служба.
Христос Воскрес!