В православному храмі на іконостасі над царськими вратами знаходиться ікона встановлення Євхаристії. Вона нагадує нам про важливість Таїнства Причастя. Євхаристійне єднання робить Церкву Тілом Христовим.

На літургії Великого Четверга згадується ця подія встановлення Євхаристії і знову переживається як реальність. Перебуваючи зі Своїми учнями на останній вечері, Ісус узяв хліб, благословив, розломив його і дав учням, кажучи: «Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє».

Так само Він узяв чашу з вином і сказав: «Пийте з неї всі, бо це є Кров Моя, що за багатьох проливається на відпущення гріхів». На літургії Великого Четверга освячуються також Святі Дари для зберігання на потреби наступного року, для причастя хворих і вмираючих.

В Євангелії від Іоанна розповідається, як після вечері Ісус омив ноги Своїм учням. Вони були збентежені цим, а Петро навіть намагався Його зупинити. Таким чином Ісус дав Своїм послідовникам конкретний приклад того, що означає бути слугою людей. У кафедральних соборах після літургії Великого Четверга в пам’ять про цю подію звершується чин омивання ніг, під час якого єпископ, наслідуючи Христа, омиває ноги дванадцятьом священикам.

У багатьох храмах уже ввечері Великого Четверга звершується утреня Великої П’ятниці, під час якої читаються дванадцять Євангельських уривків про страждання Христа.

Віряни тримають запалені свічки, слухаючи слова Спасителя на Хресті. Це богослужіння наповнене глибоким сумом, але разом із тим – тихим світлом надії.

Ми чуємо Христові слова до розсудливого розбійника:

«Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю» (Лк. 23:43).

Перед Хрестом співається прониклива пісня смиренної молитви:

«Розбійника мудрого Ти, Господи, сподобив у той самий день увійти в рай; тож і мене освіти Хрестом Твоїм і спаси мене!»