ПОЧАТОК РІЗДВЯНОГО ПОСТУ

Різдвяний піст, що наближається, готує нас і допомагає якомога глибше та повніше пережити прийдешнє свято. Мета християнина, який постить, полягає в тому, щоб зустріч із Христом у день Його Різдва стала для нього справді значущою подією, до якої він готувався молитвою та подвигом стриманості. Тіло й душа людини взаємно впливають одне на одного. Тому тілесне самовладання, зокрема обмеження в їжі, допомагає також і душі. Під час посту ми перестаємо розпорошувати свою увагу на безліч речей і більше зосереджуємося на духовному житті, молитві, роздумах про Христа та виконанні Його заповідей. Жадібність, гордість, прагнення володіти, накопичувати й споживати часто в найрізноманітніший спосіб панують у нашому житті. Про це нам нагадують притча Христа про багатого чоловіка, який зібрав зі своїх полів надзвичайно щедрий урожай, але не був готовий поділитися своїм добром (Лк. 12:16–21), а також євангельська розповідь про багатого високопоставленого чоловіка, який не захотів відмовитися від свого майна (Лк. 18:18–27). Час посту закликає нас брати приклад із милосердного самарянина (Лк. 10:30–37), щоб наше життя було зосереджене не лише на володінні, а й на даруванні, не лише на накопиченні, а й на сіянні добра та щедрому діленні з іншими. Коли під час посту ми послаблюємо тіло скромнішим, ніж зазвичай, харчуванням, то вчимося підпорядковувати свої бажання розуму й волі, а згодом — підпорядковувати розум і волю Богові. Святий Симеон Солунський так навчає нас про дотримання Різдвяного посту: «Сорокаденний Різдвяний піст є образом посту Мойсея. Мойсей постив сорок днів і сорок ночей та отримав Божі слова, написані на кам’яних скрижалях. Ми ж, постячи сорок днів, споглядаємо й приймаємо живе Слово, Яке прийшло через Діву, Яке не було написане на камені, а стало плоттю і народилося у світі, і ми причащаємося Його Божественної Плоті». Однак Різдвяний піст — це не лише відмова від чогось, а передусім підготовка до прийняття. Його мета — не ускладнити наше життя, а відкрити наші серця для Божої любові. Коли ми зосереджуємося на молитві, беремо участь у церковних богослужіннях, випробовуємо своє сумління та виявляємо любов до ближніх, то поступово стаємо чутливішими до присутності Христа в нашому житті. Так піст допомагає нам усвідомити, що народження Спасителя у Вифлеємській печері — це не лише подія далекого минулого. Христос — живий Господь, Який прагне народитися також і в наших серцях. Прямуючи назустріч святу Різдва Христового, пам’ятаймо, що Бог очікує від нас не досконалості, а щирого прагнення наблизитися до Нього. Кожна молитва, кожен маленький вчинок стриманості та кожен прояв любові до ближнього приносять свої плоди. Тож ступаймо на шлях Різдвяного посту з довірою та вдячністю, щоб із настанням свята Різдва Ісуса Христа ми могли разом з ангелами радіти великій таємниці Боговтілення. Нехай цей час посту стане для всіх нас часом духовного оновлення, миру та радості, який підготує наші серця до прийняття Спасителя світу. Архієпископ Елія Митрополит Арсеній Єпископ Сергій