Свято Благовіщення – Пресвята Богородиця відповіла ствердно від імені всього людства

25 березня Православна Церква святкує одне з дванадцяти великих свят церковного року – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це свято є особливим і унікальним у багатьох аспектах.

Весна, місяць березень і навіть саме це число — 25-те — набувають особливого значення у світлі священного Передання, яке розкриває глибокий духовний зміст епох і подій. Недаремно саме навесні відбуваються вирішальні моменти спасіння: у цей день, за переданням, завершилось створення світу; приблизно в цей же час відбулося визволення ізраїльтян із єгипетського рабства та перехід через Червоне море — старозавітній прообраз Христового Воскресіння, яке також сталося навесні, після дня весняного рівнодення.

25 березня, ми святкуємо Благовіщення — свято, яке, за словами тропаря, є «початком нашого спасіння і відкриттям таємниці, прихованої від віків».

Особливістю цього року є те, що свято припадає на будній день Великого посту. Однак Благовіщення не перериває піст і не суперечить духовному налаштуванню цього часу. Навпаки — воно входить у саму глибину постового життя.

Згідно з церковним уставом (Постовою Тріоддю), ми звершуємо святкове богослужіння ввечері: вдень готуємося в молитві та очікуванні, а ввечері звичайна великопісна вечірня перетворюється на святкову Божественну літургію. Це не лише літургійна особливість, але й глибокий духовний символ.

Перший вимір свята — це вхід ангела в дім Діви, як говорить Євангеліє: «увійшовши до Неї». Благовісник приходить туди, де перебуває людина — в саму нашу повсякденність. Бог не закликає нас залишати наше життя або йти у вигадані світи. Навпаки, спасіння приходить до нас, входить у наше життя, в наш дім, у наші обставини.

Другий вимір свята — це слово ангела: «Радуйся!»

Це слово — не «не бійся», не «слухай», не «підкорися». Перше слово — радість. Пресвята Діва чиста, щира, відкрита Божій волі. Вона готова вільно прийняти звістку про спасіння, яке Господь дарує людству. У її вірі — приклад для кожного з нас.

Третій, центральний вимір Благовіщення — відповідь Марії:

«Я раба Господня, нехай буде мені за словом Твоїм». Це слово є відповіддю всього людства, яке через Діву Марію приймає Божий план спасіння. Це те саме слово — «нехай буде» — яким Бог створив світ на початку. Тепер починається нове творіння, і в ньому бере участь людина.

Саме завдяки добровільній згоді юної дівчини з Назарету стало можливим втілення Сина Божого. Людська воля єднається з Божою, і цей глибокий діалог між Творцем і творінням є серцем нашої віри.

Благовість — це не лише подія минулого. Вона звернена і до нас. І сьогодні ангел кличе кожного з нас: «Радій!».

Божа звістка входить у наше життя, і ми також можемо відповісти, як Діва Марія: «Я готова служити Господу. Нехай буде так, як Ти сказав».

Це запрошення — до віри, до довіри, до участі в Божому спасительному замислі.

Як Благовіщення осяює тишу великопісного вечора, так і весь Великий піст — це очікування Пасхи Христової.

Чи готові ми відповісти на Божий поклик? Чи приймемо ми Благу Звістку?

Протоієрей Хейккі Хуттунен